психолог, психотерапевт

Зв'яжись зі мною будь-яким зручним способом: по телефону, в мессенджерах, по e-mail або заповни форму внизу сторінки. Ми підберемо зручний час і домовимося про першу зустріч.
Якщо в той момент я буду на консультації, то не зможу відразу відповісти. Але як тільки в мене з'явиться можливість - я зв'яжуся з тобою.

Одна індивідуальна консультація триває 50 хвилин, парна 80 хвилин.
В спеціально підготованому кабінеті в психологічному центрі.
Я працюю з 9.00 до 21.00 з понеділка по четвер. Територіально - Центр Києва (м. Льва Толстого, м. Палац Спорту)

Вартість індивідуальної консультації 900 грн./50 хв.
Вартість парної консультації 1300 грн./80 хв.

Зазвичай я маю декілька бюджетних місць по дещо нижчій вартості. Якщо у тебе складна фінансова ситуація - можеш уточнити у мене про доступність бюджетної вартості в даний момент.

ВАЖЛИВО: я можу надати підтвердження оплати, раптом це необхідно для звітності або компенсації (я зареєстрований ФОП).

Все залежить від твоїх цілей. Якщо ти хочеш вирішити для себе одне просте питання (наприклад, підготуватися до публічного виступу, спланувати важливу розмову з близькими чи колегами і т.д.), то це швидше формат психологічного консультування і знадобиться від 1 до 10 зустрічей.

Якщо твоя ціль більш глибокі трансформації і більш широкі питання - підходить формат психотерапії. В такому випадку зустрічі відбуваються щотижня. Ми домовляємося про базових 10 зустрічей, після яких обговорюємо подальший план. Психотерапія триває від півроку до декількох років.

Психотерапія направлена на вивчення твоїх особливостей, звичних проявів поведінки, складних місць і причин чому "хочу" не перетворюється в "можу". І в процесі цього вивчення твоє "хочу" може змінюватися.

Ефективність проявляється в розвинутому навику самоусвідомлення, свободі вибору і пошуку ресурсу, що дасть змогу більше присвоювати собі відповідальність за своє життя і зміни, що в ньому відбуваються. Досягнення конкретних цілей - побічний ефект або приємний бонус.

Ми обов'язково будемо робити проміжні підсумкові зустрічі, де будемо звіряти наш погляд на ефективність поточної терапії, коригувати стратегію або продовжувати рух в обраному напрямку.

Заради нашої безпечної взаємодії дійсно є невеликий список правил, кожне з яких ми можемо проговорити, погодити або адаптувати на першій зустрічі.

1. Конфіденційність. Твоя історія залишиться між нами, в стінах кабінету. Я зобов'язуюсь зберігати всю інформацію про тебе. Лише два винятки: А) Обговорення випадку із супервізором. Консультації із більш досвідченим колегою дозволять мені краще працювати з тобою і ширше дивитися на ситуацію. Консультації із супервізором - звична практика в терапевтичній діяльності. При цьому історія обговорюється деперсоналізовано, твоє ім'я і особисті деталі змінюються. Супервізор також дотримується конфіденційності. Б) Дача показань під присягою.
2. Подвійні стосунки неможливі. Якщо ми вирішуємо вступити в клієнт-терапевтичні стосунки, то інші (товариські, дружні, романтичні і т.д.) між нами не можливі. Наявність подвійних стосунків негативно впливає на ефективність терапії, знижує рівень довіри, накладає несвободу як на клієнта, так і на терапевта.
3. Регулярність зустрічей. Задля створення комфортної, безпечної атмосфери для розвитку терапії я пропоную зустрічатися з конкретною періодичністю (стандартно раз в тиждень), по можливості в той же самий день, в той же самий час, в тому ж самому кабінеті.
4. Відміна зустрічі. Про відміну завчасно погодженої зустрічі я буду просити повідомляти мінімум за добу. В іншому разі, я попрошу оплатити зустріч в повному розмірі. Це правило діє і в мою сторону. Якщо раптово зустріч не відбудеться по моїй ініціативі чи вині, а я не попереджу за добу - наступну зустріч я проведу для тебе безкоштовно. Такого в моїй практиці ще не було, але я несу відповідальність за потенційну можливість. Звичайно, це правило скасовується в обидва боки в разі непередбачуваної ситуації, яка виникла незалежно від бажань клієнта чи психотерапевта.
5. Паралельний сеттінг неможливий. Я не працюю з клієнтами у яких одночасно два і більше психотерапевтів. На мою думку, така паралельна співпраця з різними терапевтами не робить терапію успішною.
6. Попередження про припинення терапії. Я рекомендую повідомляти/домовлятися про завершення терапії мінімум за тиждень до останньої зустрічі. Цей час необхідний для асиміляції пройденого досвіду і підготовки до прощання, яке відбудеться на останній зустрічі. Ціль якої - підвести підсумки, обговорити те, чого вдалося досягти, чого не вдалося, які можливі причини цьому і попрощатися. Якщо ми працюватимемо разом в довгостроковій терапії, то я запропоную провести дві прощальні зустрічі: одна - асиміляція досвіду, інша - наше прощання. Оскільки не завжди можливо вмістити ці дві задачі в одну зустріч при тривалих попередніх стосунках. Звичайно мої пропозиції узгоджуються з тобою.

Я впевнена, що не існує універсального методу психотерапії, який підходить абсолютно всім. Це нормально пробувати, вивчати і вибирати саме те, що підходить тобі. Мій метод - гештальт-терапія. Я знаходжу в ньому свободу і цікавість для себе, і швидше називаю філософією життя, а не лише робочим методом. Я розкажу про основні принципи гештальт-терапії:

• Я буду закликати говорити про актуальні теми в твоєму житті. Ми будемо звертатися до минулого, в тому числі і дитинства, але швидше з ціллю подивитися як минуле впливає на тебе теперішнього(ю)
• Темою нашої роботи може бути те, що відбувається прямо в нашому кабінеті, як ми взаємодіємо, як ти проявляєшся. Принцип "тут і зараз", який допомагає пізнати твої звичні патерни поведінки
• Я буду звертати увагу на твої почуття, тілесні прояви. Ділитися своїми емоціями у відповідь на твою історію. Гештальт-терапія не лише дає інтервенції (гіпотези, рекомендації, висновки), а й дає змогу прожити почуття
• Я буду пропонувати уповільнитися і звернути увагу, як в тобі народжується той чи інший процес, як ти його проживаєш. Тим самим розширюючи твої навички самоусвідомлення
• Я буду запрошувати до дослідження твого впливу на життєві ситуації і виявлення ресурсів, якими ти вже володієш і які хочеш здобути
• Я буду підтримувати атмосферу свободи і творчості для народження нового досвіду, нових переживань, нових ідей, нового вибор

Якщо щось із вищесказаного пробудило в тобі енергію, цікавість або якось по іншому відгукнулося - приходь відчути гештальт!

Це дуже індивідуальна справа. Але як і з методом терапії, так і з вибором психотерапевта я раджу пробувати, відчувати і вибирати.
При виборі важливо враховувати як професійні моменти (окрім освітньої підготовки, я вважаю, терапевту варто мати в доступі особистого психотерапевта та супервізора, щоб підтримувати процес консультування чистим від власних переживань, не зв'язаних з клієнтом), так і особистісні. Тобто тобі має хотітися ходити саме до цієї людини.
Довіра - це один із компонентів успішної терапії. А щоб довіряти людині, щось в ній має відгукуватися, симпатизувати

Я не погоджуюся з цим твердженням. Люди які приходять в психотерапію вкладають свій час, фінанси і немало зусиль, щоб досягти бажаних трансформацій. Вони зіштовхуються з непростими моментами, виборами і переживаннями, але вчаться ліпше себе розуміти і жити більш повно та якісно. Тому це точно не слабкі люди.

На мою думку, такий міф - певне культуральне обмеження і дань нашій історичній епосі. Сьогодні весь світ вітає інтелектуальний розвиток людини. І ходити на різноманітні курси і тренінги - лише плюс. То чому ж внутрішній розвиток через самопізнання (а саме це дає психотерапія) вважається слабкістю і відводиться в категорію "сам маєш розібратися"? Швидше риторичне запитання.

Я вважаю, що з часом таке ставлення зміниться. З'являється все більше публікацій про емоційний інтелект, в західній культурі в школі навчають розпізнавати свої емоції і виражати їх, "емоційне вигорання" стає реальністю зовсім не слабких людей. Це все актуалізує питання про необхідність кожної людини уділяти час внутрішньому розвитку.

А поки що люди частіше за все приходять до психотерапевта в кризові моменти. Коли самостійно перепробували все, і останній вихід - звернутися до когось ще. Звідси і легкий присмак, що не справився сам. Але для мене - справився. Прийняв рішення звернутися за допомогою в світі, де цього не прийнято робити, ризикнув, щоб зробити своє життя кращим.

Я завжди шукала глибину в стосунках. Завжди відчувала себе емоційно чутливою, цікавилася собою, близькими людьми. Прагнула розвивати стосунки, досліджуючи в них свої грані. І так цінувала Людину напроти. Людину якою вона є, поза рамками зовнішньої атрибутики. І я щаслива зберегти ці якості, і навіть більше - опиратися на них в своїй роботі.

В 2014 році хороша подруга розповіла мені про гештальт. Ще рік я придивлялася, зачитувалася науково-популярною психологією, перечитала майже всього Ірвіна Ялома (американський екзистенційний психотерапевт, який в літературному стилі знайомить з основними принципами гуманістичної психотерапії). Навіть почала вести свій блог, де ділилася роздумами про те, чому так важливо говорити про свої потреби, очікування, чому важливо помічати свої емоції і знаходити вихід для них, чому важливо жити для себе, а не сліпо відповідати чужим очікуванням і т.д. Ті пости були початком захопливої теми, яку я досліджую і зараз - як жити вільно і при цьому зберігати стосунки (будь-які: робочі, партнерські і т.д.).

Я все більше йшла за своєю цікавістю. В 2015 вступила в групу до Інни Дідковської і Георгія Смоліна на навчання гештальт-терапії в Київському Гештальт Університеті, що акредитований Європейською Асоціацією Гештальт Терапії і Європейською Асоціацією Психотерапії. Паралельно відвідувала конференції, інтенсиви, семінари, лекції. І ось наростивши мускули знань і навчальної практики, в 2018 році я почала власну психотерапевтичну діяльність.

Перша моя професія - спеціаліст в маркетингових досліджень. Я працювала в дослідницькій компанії 6,5 років і 2 з яких займала посаду керівника відділу.

Я дипломований магістр психології (КНУ ім. Тараса Шевченка).

Закінчила шестирічну програму професійної підготовки гештальт-терапевтів в Київському Гештальт Університеті, що акредитований Європейською Асоціацією Гештальт Терапії і Європейською Асоціацією Психотерапії.

Додаткове навчання:

• 2021: практикум "Проведення терапевтичних груп"

• 2019-2020: спеціалізація "Тілесні процеси в гештальт-терапії"

• 2017-2018: 2 літніх гештальт інтенсивна (форма практичного 2-тижневого навчання).

• 2016-2018: гештальт конференції на теми "Робота з тілом в гештальт підході", "Міжособистісні стосунки в гештальт підході", "Сучасні тенденції в гештальт-терапії".

• 2017: два міжнародних семінари американського психотерапевта Дженей Уайнхолд на теми "Травми розвитку і співзалежність в стосунках", "Індивідуація та еволюція".

• 2016-2019: лекції іноземних психотерапевтів Пітер Філіпсон "Сором та відраза", "Три фокуси уваги психотерапевта: клієнт, терапевт, стосунки", "Сексуальність: збудження та стосунки" (Великобританія), Бріджіт Мартель "Сексуальне бажання та його варіації (з точки зору гештальта)" (Франція), Поліна Гавердовська "Співзалежність і кордони особистості" (Росія), Ян Рубал "Депресивні клієнти, стратегії роботи" (Чехія).

Зараз, коли пишу цей текст, в моє вікно світить яскраве сонце, моя голова хитається в такт музики, а поруч дрімає мій кіт - так, я щаслива. Я щаслива займатися справою, яка мене надихає, щаслива насолоджуватися природою, щаслива, наповнюватися в стосунках з близькими. Чи щаслива я 100% мого життя? Звичайно ні. Я переживаю сум, злість, розчарування. Жодна терапія від цього не врятує. Але я все більше приймаю свої різні емоції, і все частіше відчуваю себе щасливою. І терапія добряче цьому посприяла.

Так, ходжу. Вище я вже писала, що вважаю особисту психотерапію однією із важливих опор в приватній практиці терапевта, щоб не переносити на клієнта власні процеси. Але для мене існує не лише ця причина. Я кайфую від своєї психотерапії. Я маю місце, яке повністю присвячую собі. І як говорить мій психотерапевт: "Чим глибше ти цікавишся собою, тим глибше ти цікавишся клієнтом". А глибину я люблю :)